LXV Всеукраїнська олімпіада з математики, пара нотаток

1. Організація та проведення олімпіади

2. Завдання

3. Загальні враження по завершенні

Одразу скажу, що це лише нотатки, більш цікаву та змістовну розповідь про перебіг подій ви скоро тут за бажанням зможете прочитати. Тут лише невеликі нотатки від мене, як голови журі. 

Організація олімпіади була чудовою. Діти жили та писали тури в чудовому затишному ліцеї-інтернаті. Там відбулися усі математичні події – 2 тури, апеляція та засідання журі з підведенням підсумків. Журі проживало в готелі «Україна» в самому центрі Луцька, тобто за бажанням кожний член журі мав можливість гарно провести дозвілля, якого, як завжди на таких заходах, було не багато. Дякуємо усім причетним до цієї події!

Думаю, що це чудове проведення скасує ідею поселення учасників та керівників в готелях, як колись планувалося. Ідея не вартує того, головне, щоб інтернати, гуртожитки тощо, які дітям пропонують бути такими гарними, який був запропонований на нашій олімпіаді. 

Задачі виявилися закладними для учасників, то було очікувано. Знижувати планку задля надвисоких результатів учасників, щоб надалі на Міжнародних заходах вони бачили задачі, до яких геть не готові, ми не плануємо. Крім того, ці задачі можуть стати прикладом, до якого рівня треба готуватися, якої складності задачі варто вміти розв’язувати. Ну й результат на ІІ етапі деяких переможців надихнув нас на те, що рівень підготовки до ІІІ етапу дуже високий. 

У 8 класі 2 учасника зробили все, тобто можна зробити висновок, що завдання були по силах усім. Але це не зовсім так, між першими двома учасниками та іншими величезна різниця. До цього можна ставитися спокійно, якщо вони будуть і надалі наполегливо працювати, то в нас можуть бути 2 потенційних золотих призера ІМО. Одразу пригадується паралель випуску 2018 року (якщо я не помиляюся), коли так само в спочатку усіх перемагали Антон Тригуб та В’ячеслав Решетніков. Але надалі один з них став тричі призером ІМО, а вершина другого – запасний в команді ІМО. Важливо як дитину виховують, налаштовують, вчать на живих гуртках, слідкують за здобутками на олімпіадах та інших турнірах. 

За опитуванням учасників кращою вони назвали задачу 8.5 (проста комбінаторика), гіршою – 8.7 (складна геометрія).

У 9 класі розподіл результатів був більш менш рівномірним. Дуже важкими виявилися складна геометрія та теорія чисел.

За опитуванням учасників кращою вони назвали задачу 9.5 (проста комбінаторика), гіршою – 9.1 (проста алгебра).

У 10 класі також перші 3 учасники відірвалися від інших, але тут це не настірльки принципово, бо одразу декілька 10-класників брали участь за 11 клас. Дуже важкими виявилися 3 задачі, що дивно.

За опитуванням учасників кращою вони назвали задачу 10.6 (проста комбінаторика), гіршою – 10.1 (проста алгебра).

У 11 класі заскладною виявилася складна комбінаторика в перший день. Але тут треба зазначити, що і третя задача в цей день була доволі складною. 

За опитуванням учасників кращою вони назвали задачу 11.8 (складна алгебра), гіршою – 11.7 (складна геометрія).

Для завершення про задачі – на кожному з 3-х етапів Всеукраїнських олімпіад мені організатори кажуть «магічну фразу»: «Врахуйте рівень завдань для 8 класу, це ж НУШ!» Що вони мають на увазі я досі не розумію. Не можна вважати цю паралель гіршою за інші, бо такого просто не буває в світі, щоб тисячі дітей саме 8 класу були гіршими за інших. Якщо то фраза означає, що їх «не так вчать», що вони не можуть розв’язувати цікаві задачі, то навіщо так вчити?

Дякую нашому журі, усі чудово попрацювали. І дуже тішить той факт, що майже в усіх регіонах будуть відібрані (або вже відібрані) учасники наVIII Всеукраїнську олімпіаду для 5 – 7 класів імені Юлії Здановської. Саме представники нашого журі в регіонах активно цим переймаються.

Ну й головніше, дуже хотілося б, щоб достатня кількість учасників олімпіади, що виступали за 11 клас, лишилися на навчання в Україні. Усі дорослі роблять все, щоб вони станом на зараз мали змогу змагатися і займатися улюбленою математикою. Але в нас шалена нестача і на місцевих заходах, і на Всеукраїнських, молодих членів журі та організаторів. Не можуть все тягнути на собі ті, кому вже 40+ або навіть 50+. Нам потрібна «свіжа кров» і не лише в підборі задач із-за кордону, перевірках онлайн, а саме задля спілкування пліч-о-пліч зі школярами. Такі спілкування для теперішніх учнів є найцікавішими, коли вони відстоюють свою думку в спілкуванні з переможцями Міжнародних олімпіад. Тому нам дуже-дуже потрібна допомога наступного навчального року тих, для кого Україна понад усе!

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

СМЕРТЬ ВОРОГАМ!!!