Правила усної командної олімпіади
Розроблені для Київських та Всеукраїнських турнірів математичних боїв
Усна командна олімпіада передбачає участь команд, що мають у своєму заздалегідь обговорену кількість учасників (зазвичай від 5 до 8, хоча можливі і виключення в будь-якій з боків). Кожній команді надається окрема аудиторія для розв’язування задач, усім командам однієї ліги умови завдань видають водночас. Мета команди шляхом розв’язання задач набрати якомога більшу кількість балів.
Учасники кожної команди мають 3 години на розв’язування 8 задач (за потреби ці параметри – час розв’язання та кількість задач – можуть бути змінені в залежності від ситуації у бік збільшення чи зменшення). Будь-коли протягом цих 3-х годин, окрім перших та останніх 15 хвилин, кожна команда може відрядити будь-якого свого представника розповідати розв’язання довільної задачі, яка ще повністю не оцінена журі. Одночасно різні представники команди можуть намагатися здати журі декілька різних задач, за умови, що кожен з них розповідає іншу задачу.
Кількість спроб однієї команди розповісти журі розв’язання певної задачі (здати задачу) обмежено трьома. Якщо під час першої або другої спроби здати задачу, журі побачить помилки в розв’язанні або це розв’язання має суттєві недоліки, то журі команді очок не зараховує. Команда за бажанням може спробувати розповісти розв’язання даної задачі ще два рази або один раз відповідно. Якщо журі вирішить, що правильне розв’язання надане під час першої спроби здати задачу, то команда отримає за неї в підсумкову таблицю 7 балів. Якщо журі зарахує правильне розв’язання задачі під час другої спроби, то команда отримає 6 балів. Якщо журі зарахує правильне розв’язання задачі під час третьої спроби, то команда отримає 5 балів. Якщо журі під час третьої спроби не зарахувала розв’язання, як правильне, то команда надалі вже не має права намагатися її здати, навіть, якщо вже знайде її правильне розв’язання. Члени журі, що приймають задачу, яку не зараховують як розв’язану, мають собі відмічати помилки чи/та недоліки розв’язання. Якщо команда зробила усі 3 спроби її здати (або менше, якщо команда зрозуміла, що в неї немає повного розв’язання цієї задачі) і задача не була зарахована, по завершенні заходу члени журі мають оцінити просування команди при її розв’язанні, якщо воно заслуговує певних балів. Таким чином журі може виставити команді в підсумкову таблицю від 0 до 4-х балів. Тут стає зрозумілим важливість, щоб команда здавала ту саме задачу одному члену журі. Тоді в команди більше шансів отримати за цю задачу ненульові бали.
Усі рішення стосовно оцінювання розв’язання ухвалюють члени журі, які слухали це розв’язання, самостійно або порадившись з іншими членами журі. Журі зобов’язане одразу (на місці) повідомити представнику команди, що здавав певну задачу, зарахована ця задача чи ні і виставити відповідну оцінку в бланк команди. Якщо під час третьої спроби задача не була зарахована на 5 балів, то остаточну оцінку за цю задачу команда дізнається в підсумковій таблиці.
Впродовж перших 15 хвилин журі має розподілити зобов’язання між своїми членами. Протягом останніх 15 хвилин команди вже не мають змоги посилати своїх представників здавати задачі. Кожна команда за ці 15 хвилин може записати та здати журі письмовий розв’язок однієї (і тільки однієї) ще не зданої задачі, тобто тієї задачі, для якої команда ще не використала 3 спроби. Максимальна оцінка за письмовий розв’язок оцінюється відповідно до кількості спроб, які вже використала команда для даної задачі (тобто її повне та правильне розв’язання може бути оцінене в 7, 6 або 5 балів в залежності від кількості раніше здійснених спроб її здати). Якщо розв’язання задачі не є повним, то журі виставляє команді не повний бал, а оцінює її просування.
Виставлений членами журі бал є остаточним. Апеляція на цьому заході не передбачена. Зокрема, команда не може апелювати бал, що вона отримала за оформлений письмово розв’язок.
Результат команди визначається сумою балів, які вона набрала за кожну із задач.