Про підготовку команди України на ІМО

Тут на сайті як раз і є розділ «БЛОГ», який досі був порожній. Зараз, я вважаю, виникла тема, яку доречно обговорити саме тут. Декілька коментарів з приводу виступу нашої команди України на останній ІМО були саме дискусійні. Тому пропоную тут обговорити цю тему.



Головна ідея обговорення – послухати пропозиції, як краще готувати команду, що змінити в теперішньому підході при підготовці команди. Тільки постарайтеся почитати, що висловлюють усі дописувачі з цієї тематики.

Нижче я наводжу усі заходи, що ми провели минулого навчального року. При цьому більш крупним шрифтом виділяю ті, в яких мали брати участь потенційні члени нашої команди або резерву. Нагадаю, що восени (перед осінніми канікулами) ми відбираємо 2 групи учнів – тих, що готуємо до ІМО поточного року та найближчий резерв цієї команди для наступних років.

 

Заходи, що були проведені в 2015-16 н.р.

15 серпня – 28 серпня 2015 

Всеукраїнська математична літня школа 180 учасників, 5–11 класи

13 вересня 2015
Математичний занзібар (КТ), 123 команди (по 6) – 750 учасників, 6–11 класи
27 вересня 2015
Усна командна олімпіада (КТ), 74 команди (по 12) – 850 учасників, 6–11 класи
11 жовтня 2015
Математичний занзібар для учнів 4–6 класів (4–6), 60 команд (по 6) – 350 учасників, 4–6 класи
11 жовтня 2015
1 тур математичних боїв (КТ), 60 команд (по 12) – 750 учасників, 6–11 класи

18 жовтня 2015

Всеукраїнська он-лайн олімпіада з теорії чисел, 10 областей – 350 учасників, 9–11 класи

25 жовтня – 31 жовтня 2015

Відбір команди України на міжнародні математичні олімпіади – 45 учасників, 9–11 класи (у програмі – 4 тури відбору у форматі ІМО)

31 жовтня – 07 листопада 2015

9-й Всеукраїнський турнір математичних боїв імені  академіка Ляшка І.І., 32 команд (по 6) – 200 учасників, 7–11 класи (у програмі – командна та особиста олімпіади, 4 тури математичних боїв, математичний занзібар та математичний теніс)

21 листопада 2015

Районна олімпіада (ІІ етап Всеукраїнської олімпіади) – 6000 учасників, 6–11 класи

22 листопада 2015
2 тур математичних боїв (КТ), 60 команди (по 12) – 750 учасників, 6–11 класи

22 листопада – 27 листопада 2015

Тренувальні збори команди України на міжнародні  математичні олімпіади – 12 учасників, 9–11 класи (у програмі – 6 днів занять)

29 листопада 2015

Всеукраїнська он-лайн олімпіада з алгебри, 9 областей – 450 учасників, 9–11 класи

17 січня 2015

Київська міська олімпіада, 1 тур (ІІІ етап Всеукраїнської олімпіади) – 1250 учасників, 7–11 класи (разом з Києвом 1-й тур олімпіади писали за спільними текстами близько 20 інших областей України)

28 січня – 04 лютого 2016

Тренувальні збори команди України на міжнародні  математичні олімпіади та найближчого резерву – 30 учасників, 9–11 класи (у програмі – 8 днів занять)

11 лютого 2016

Київська міська олімпіада, 2 тур (ІІІ етап Всеукраїнської олімпіади) – 300 учасників, 7–11 класи (разом з Києвом 2-й тур олімпіади писали за спільними текстами близько 10 інших областей України)

18 лютого 2016

Відбір команди Києва на Всеукраїнську олімпіаду, 1 тур –100 учасників, 7–11 класи

21 лютого 2016
Третя Київська міська олімпіада для учнів 4–6 класів – 600 учасників, 4–6 класи

21 лютого 2016

Відбір команди Києва на Всеукраїнську олімпіаду, 2 тур –100 учасників, 7–11 класи

24 лютого – 29 лютого 2016

Участь команди України у 8th Romanian Master of  Mathematics  – 6 учасників, 9–11 класи (у програмі – 2 тури змагань)

28 лютого 2016

Відбір команди Києва на Всеукраїнську олімпіаду, 3 тур –100 учасників, 7–11 класи

13 березня 2016
3 тур математичних боїв (КТ), 60 команди (по 12) – 750 учасників, 6–11 класи

21 березня – 25 березня 2016

Всеукраїнська олімпіада, (ІV етап Всеукраїнської  олімпіади – 170 учасників, 8–11 класи (у програмі – 2 тури змагань)

31 березня – 07 квітня 2016

Тренувальні збори команди України на міжнародні  математичні олімпіади – 12 учасників, 9–11 класи (у програмі – 6 днів занять)

03 квітня 2016
Четверта олімпіада Київського національного університету імені Тараса Шевченка для учнів 4–6 класів – 200 учасників, 4–6 класи

10 квітня – 16 квітня 2016

Участь команди України у 5th European Girls’  Mathematical Olympiad – 4 учасниці, 10–11 класи (у програмі – 2 тури змагань)

11 травня – 19 травня 2016 

Тренувальні збори найближчого резерву команди України – 20 учасників, 9–11 класи (у програмі – 8 днів занять)

13 травня – 19 травня 2016 

Відбір команди України на 57 Міжнародну математичну олімпіади – 12 учасників, 9–11 класи (у програмі – 4 тури змагань)

23 травня – 30 травня 2016 

Тренувальні збори команди України на міжнародні  математичні олімпіади – 15 учасників, 9–11 класи (у програмі – 8 днів занять)

13 червня – 20 червня 2016

Тренувальні збори команди України на міжнародні  математичні олімпіади – 8 учасників, 9–11 класи (у програмі – 8 днів занять)

6 липня – 16 липня 2016

LVІI Міжнародна математична олімпіада, Hong Kong  6 учасників, 9–11 класи (у програмі – 2 тури змагань)

 

Як бачите немає підстав стверджувати, що у нас підготовка команди відбувається зовсім на «аматорському рівні» протягом тижня напередодні олімпіади. Стосовно досвіду інших країн, то нам він добре відомий. З 2009 року, як я почав їздити на ІМО в якості лідера, одним з найголовніших своїх завдань я вважаю набуття досвіду підготовки учасників в інших країнах. Той досвід, що можна адаптувати на наші реалії, ми намагаємось зробити. Але не все можемо реалізувати.

 

Що треба зробити

В деяких регіонах, наприклад, Харкові проводиться досить багато місцевих заходів протягом року, але то одиничні приклади, загалом діти готуються до олімпіад самотужки – по книжках, з вчителями чи тренерами, якщо такі є. Ми в Києві проводимо багато заходів і пропонуємо долучитися до проведення деяких з них у своєму регіоні. Зв’язуючою ланкою при цьому ми хотіли би бачити членів журі IV етапу Всеукраїнської олімпіади від регіонів. Розпочати можна з малих заходів, які залучають багато дітей, а для організації та перевірки треба зовсім мало зусиль, на кшталт «Математичний занзібар». Але тут найважливішим є зацікавленість вчителів, батьків у таких заходах, а також, щоб діти з вашого регіону ЗНАЛИ про ці заходи. Треба також шукати особливо в регіонах активних молодих і небайдужих людей, зокрема студентів місцевих вишів. Біда в тому, що майже усі потужні олімпіадники перебираються на навчання до Києва. Тому слід активно долучати до спільної діяльності усіх тих, хто залишився. Бо поки що активно молодь працює у Києві (тут, зрозуміло, що працює молодь з усіх регіонів) та Харкові, де фактично все базується лише на місцевих вихованцях.

Ну й безумовно, що якщо ви проводите в своєму регіоні, місті, тощо цікавий математичний захід та маєте бажання долучити до нього гостей, то робіть так, щоб усі про нього знали. Можливо про деякі події в інших регіонах нам невідомо, тоді треба просто більш широко про них розповідати. Зокрема, при наявності в регіоні усього малої кількості потужних навчальних заходів, є розумним запросити найближчих сусідів із сусідніх найближчих регіонів. Повірте, що у дітей залишиться незабутнє враження. Так само напевно відбудеться і зворотній візит, а далі вже самі діти не дадуть вам нудьгувати. Безумовно, що тут ми сподіваємось на взаєморозуміння з місцевим освітнім керівництвом.

 

Проведення Всеукраїнської літньої школи було започатковане саме задля того, щоб відкрити можливість дітям, батькам, вчителям, тощо, з усіх регіонів зібратися в одному місці, поспілкуватися з однолітками та однодумцями з усієї нашої країни. Для нас так само це важливо, щоб знаходити наших майбутніх зірочок вже у ранньому математичному віці. Дивує той факт, що більшість призерів IV етапу Всеукраїнської олімпіади з Києва, Харкова та Львова будуть приймати участь в цій школі, а от представники більшості регіонів або просто не відгукуються, а ті, до кого ми достукалися, цілком задоволені своїми результатами (зазвичай 3 місце, тобто 10 – 20 абсолютні місця), і як показує досвід минулих років – далі вони і далі будуть відтіснятися більш підготовленими та тренованими учасниками. Достатньо подивитись на список призерів IV етапу у 11 класі.

В процесі роботи в Літній школі можна налагодити добрий зв’язок не тільки між учасниками, а ще й з членами журі, лекторами майбутніх заходів. Тоді за аналогією, як ми запрошуємо до підготовки іноземних лекторів, ви можете протягом року запрошувати лекторів з Києва, Харкова, Львова тощо для підготовки дітей в регіонах.

Так само дуже важливим є осінній відбір команди України для участі в Міжнародних математичних олімпіадах. Минулого року він був поширений і на відбір найближчого резерву. Учасники і особливо призери IV етапу Всеукраїнської з усіх регіонів мають ЗНАТИ про ці заходи. А от брати в них участь чи ні – вирішувати безумовно їм самім разом з батьками, вчителями тощо. Як ви бачите вище, далі з усіма цими відібраними дітьми проводиться регулярна робота. Можливо, що хотілося б більше, але поки що робимо все, що у змозі.

 

Проблеми, які нас очікують у 2016-17 н.р.

Найголовніша проблема цього року – це відтік кадрів за кордон або відхід їх від олімпіадного руху. Такі проблеми виникають кожного року, але зараз – це просто катастрофа. Тому прошу відгукнутись усіх, хто має бажання до підготовки нашого майбутнього. Особливо тих, хто вважає, що у змозі тренувати команду на рівні ІМО. Так само нам потрібне велике кваліфіковане журі для проведення популярних турнірів та олімпіад, де велика кількість учасників. Я думаю, що це основні наші проблеми, з усіма іншими ми з вашою допомогою легко упораємося.

 

Незабаром я наведу попередній графік проведення заходів на 2016–17 навчальний рік, щоб ми могли узгодити проведення загальних заходів з місцевими.

 

Слава Україні!

41 коментар до “Про підготовку команди України на ІМО

  1. Ірина Добровольська

    Велике прохання: при складанні графіка проведення заходів узгодити його з датами проведення Всеукраїнського ТЮМ, бо минулого року діти опинилися перед дуже складним вибором. На жаль, точні дати ТЮМ мені невідомі, але в КНУ, напевно, їх вже визначили. Місцеві заходи можна і перенести, а ТЮМ- ні.
    А так, дійсно, графік дуже насичений, я думаю, при бажанні можна підготуватися, приїхати.
    Одне запитання: у цих зборах: 22 листопада – 27 листопада 2015
    Тренувальні збори команди України на міжнародні математичні олімпіади – 12 учасників, 9–11 класи (у програмі – 6 днів занять)
    та у цих: 31 березня – 07 квітня 2016
    Тренувальні збори команди України на міжнародні математичні олімпіади – 12 учасників, 9–11 класи (у програмі – 6 днів занять)
    учасники ті самі? Або різні? Може, якщо різні, краще більшу кількість запрошувати?

    1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

      Звичайно, що усі збори проводимо з відібраними дітьми, готуємо їх протягом року. а деяких і більше. Більше запрошувати не можна, бо втрачається ефективність їхньої підготовки.
      ТЮМ проводиться під егідою МОН, а тому вони можуть його провести за наказом у будь-який термін, ми наші Всеукраїнські заходи можемо підлаштовувати лише під осінні канікули

      1. Ірина Добровольська

        Дякую за відповідь. На жаль, МОН точно не буде ні з ким узгоджувати свої терміни, знайомих там немає:). Та й на сайті ТЮМ взагалі немає можливості задати питання:(

  2. Ірина Добровольська

    І ще зауваження щодо малої активності дітей у регіонах. На жаль, не у всіх просто є гроші приїхати до Києва, у наших містах зарплати не дуже великі. Це, звичайно не до Вас питання, просто пояснюю, що не тільки в бажанні дітей та їх батьків справа. Наприклад, з моїх учнів, що намагаються щось робити у напрямку олімпіад, майже половина не зможуть приїхати до Вас у серпні саме з матеріальних причин. А з тих, хто приїде – не всі олімпійці…

    1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

      У Києві, Харкові, Львові, в деяких інших регіонах усі бігають в пошуках небайдужих місцевих фірм та благодійників, щоб допомагали талановитим дітям свого регіону, щоб робили внески у майбутнє. Ми з Києва не можемо забезпечити усі регіони. А цін встановлюємо на межі собівартості. Тому треба шукати внутрішні резерви

      1. Ірина Добровольська

        Так, це зрозуміло. Просто так відразу ще не вийшло, тобто діти не відгукуються часто не тому, що не хочуть.

  3. в'ячеслав

    може робити відео занять, лекцій у літній школі та потім викласти на ю-тюбі? може це якось допоможе тим дітям, що бажали, але не змогли приїхати.
    взагалі ця тема відеолекцій, вона має перспективу?

  4. Елена

    Я бы предложила несколько форматов подготовки.
    1.Сборы, в таком формате как есть. И было бы хорошо выкладывать видео лекций в открытый доступ.
    2.Организовать еженедельные занятия по типу мат. кружка и проводить его в формате скайп-конференции в субботу, в один и тот же час.
    В случае, если лекции проходят в крупных городах, таких как Киев и Харьков, часть детей может быть не в виртуальной группе, тогда можно было бы присоединить большее количество детей.
    Запись занятий то же неплохо бы выкладывать в открытый доступ.
    И , мне кажется, если это не несет дополнительных затрат со стороны организаторов, можно не так строго придерживаться количества детей в группе, чем больше тем лучше, было бы у детей желание.

    1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

      Обмеженість групи, для якої проводяться очні заняття, є очевидною, бо якщо висловлять бажання послухати лектора 200 дітей, то це буде не надто ефективне заняття.
      Про організацію скайп-занять чи відео-зйомок, то тут треба знайти, хто б це організував. Але я не упевнений, що витрати на оргмоменти виправдають ефективність занять. Можна ж і по книжках вчитись чи за допомогою Інтернету…

      1. Елена

        Вы строите очень оптимистические предположения. Если бы такие лекции хотели слушать 200 человек, то у нас бы стояла очередь из разных стран перенимать опыт в подготовке детей к олимпиадам.
        А по поводу организации видео, так тут ничего сложного сейчас нет.Сейчас у многих есть камера и люди делают сами домашнее видео для себя. Можно посмотреть в ютюбе как снимают лекции. Такое впечатление что пришел ученик, положил на парту камеру и все, большего не нужно. Нужно видео доски и голос лектора. С этим мог бы справится любитель. А книжки и интернет и сейчас присутствуют в полной мере.
        В скайп-конференции ничего сложного тоже нет. У большинства детей есть интернет и техника поддерживающая скайп, о лекторах я даже не говорю. Любой подросток прочитав инструкцию сможет пользоваться скайп-конференцией, дети сейчас значительно сложнее программы осваивают. Даже если и будут единицы, которые не смогли участвовать в этих лекциях, то со временем можно и это решить.
        И да конечно надо чтоб кто то решил организационные моменты. В первую очередь, чтоб лекторы согласились вести в таком формате свои лекции.

      2. Ольга

        Учиться по книжкам ( стоят они очень и очень не дешево) или по интернету можно. Но такой ученик всегда при прочих равных проиграет тому, который слушает лекции опытного преподавателя. Так как преподаватель знает, чему надо учить. А сам ученик учит только то, на что наткнулся. ИМХО. Так что и видеокурсы и печатные лекции реально очень эффективны в сравнении с попыткой учиться самостоятельно.

  5. Ірина Добровольська

    А ще, я думаю, потрібно зробити так, щоб, наприклад, перші 5 призерів Всеукра (або більше) мали право на наступний рік приїхати на Всеукр. поза квотою регіона. Тому що саме вони були на тренувальних зборах команди України (або резерву), їх вже дуже багато готували. А тут, наскільки я знаю, якщо хтось з них захворіє та не прийде на районну або міську олімпіаду, то він не може за положенням попасти і на Всеукраїнську олімпіаду. Так, є ще шанс через Одеську Інтернет-олімпіаду. Але тим самим цей шанс попасти на Всеукр. відбирається у дітей з сел та маленьких міст. Дійсно, переможці Інтернет-олімпіади- 2015 – це майже та збірна, що поїхала на ІМО. Жодної дитини не з Києва-Харкова. Я відразу розумію, що тут можна відповісти: і в тих командах, що приїздять із провінції, не всі беруть дипломи. Це так, але є діти, які не можуть попасти навіть на районну олімпіаду. Я знала такі випадки: причиною був поганий почерк дитини або конфлікт з учителем. І можна побачити, що кількість дітей, що їде на Інтернет -олімпіаду, зменшилася – регіони не їдуть, бо шансів нема. Для конкретики: у 2014 році, коли я їздила з дітьми, на паралелі 9 класів було аж… 5 дітей (при приблизно 20 запрошених за ітогами заочних турів).

    1. Ольга

      Для того, що б конфлікт з вчителем не заважав дитині, у Києві міська олімпіада – відкрита. Можуть приймати участь будь-хто. Поганий почерк, коли дитина сама не може прочитати те, що написала, треба виправляти. І це не так уж і важко, бо калліграфію ніхто не вимагає. Усі ци проблеми не важко вирішити на місцях.

      1. Ірина Добровольська

        Так, дякую, я знаю про відкриту олімпіаду. І навіть знаю, що будуть приїздити. А красота почерку – поняття дуже суб’єктивне, з моєї точки зору у проблемної дитини був просто каліграфічний почерк, її вчитель думала інакше. Але, наскільки я розумію, це вже відхилення від теми: власне конкретна пропозиція була така: А ще, я думаю, потрібно зробити так, щоб, наприклад, перші 5 призерів Всеукра (або більше) мали право на наступний рік приїхати на Всеукр. поза квотою регіона. Тому що саме вони були на тренувальних зборах команди України (або резерву), їх вже дуже багато готували. До речі, мені сказали, що навіть призери ІМО не проходять автоматично на Всеукр. Я вважаю, це неправильно.

        1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

          Якщо пустити по 5 призерів Всеукру поза квотою на наступну олімпіаду, Ви упевнені, що від Києва та Харкова не будуть їздити по 30-40 дітей, а в інших регіонах нічого не зміниться. От взяти мою рідну Київщину, там аж 2 призера Всеукру цього року, але ж вони замість 4-х повезли усього 2-х!

        2. Ольга

          О возможных конфликтах учитель-ребенок я знаю не по наслышке. Со мной в далеком 1987 году на курсы подготовки ходил мальчик, у которого в аттестате было две 4 (по физике и математике), а остальные – 3. Так вот он поступал в МФТИ – на вступительных четыре 5! (математика письменно и устно + физика письменно и устно). Так что мнение учителя не должно мешать ребенку выступать на олимпиаде.
          А про 5 человек вне конкурса – в этом году искали деньги, чтоб на всеукр привезти 8-9 класс хотя бы в обычном количестве. :(((

    2. в'ячеслав

      при союзі був такий “Конкурс задачника “Кванта”, завдяки якому діти з маленьких містечок або навіть сіл могли одразу потрапити на республіканський тур. був такий “ліфт”, як на мене, досить вдалий.

      1. Ірина Добровольська

        Не тільки при Союзі. В журналі “У світі математики” було років 5 назад так саме – заочна олімпіада. Відиінили, коштів немає. Причому саме на освіту немає, як завжди…

        1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

          Як на мене, такий конкурс був би набагато більш слушний, ніж існуюча зараз інтернет-олімпіада. Особливо, якби він був спрямований на учасників не з обласних центрів… Але за треба боротися, побігати по кабінетах…

  6. Михайло

    Мы видим результаты китайской команды – почему бы нам не перенять их опыт? В Китае кандидатов в команду на ММО освобождают от изучения других предметов и от сдачи экзаменов.
    По результатам «всеукра» 10 класса формируется состав кандидатов в команду. Весь год большую часть времени эти кандидаты в команду занимаются, в основном, математикой. Желательно, чтобы они занималась вместе (например, на базе УФМЛ), а не каждый по своей программе со своим наставником. Объем учебной программы по остальным предметам для кандидатов в команду существенно уменьшается. Они освобождаются от сдачи всех ЗНО и им гарантируется поступления в любой профильный ВУЗ.
    Пан Рублев, может стоит изложить эти предложения пану Хобзею и пани Гриневич?

      1. Михайло

        Если не напрямую Гриневич и Хобзею, то хотя бы Кононенко и Завалевскому.
        Вы думаете они проигнорируют Ваше обращение?

        1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

          Не дуже мені хотілося б вступати в широку дискусію саме з цього приводу, але якщо вже так склалося, то висловлю свою думку. Зовсім коротенько та тезисно.

          1. Я прекрасно знаю досвід не лише китайської команди. Якщо Вам особисто саме китайській варіант так до вподоби, то Ви можете переконувати усіх, в тому разі Кононенка та Завалевського, які мають Вас дослухатись, як і мене.

          2. Можливо китайцям не шкода пару тисяч/сотень дітей, яких готують до єдиного змагання в році – ІМО. Для мене гарний виступ дуже важливий, але перемогу за будь яку ціну я не сприймаю. Мені б хотілося, щоб наші найкращі математики виросли гармонійно розвиненими людьми. Думаю так само батьки та рідні усіх наших талантів не дуже погодилися б на варіант «річного математичного концтабору». Тим паче, що успіх такої сумнівної акції також сумнівний. Якщо вийде звичайний наш результат, то чи варто було стільки витрачати зусиль та знедолень нашими учасниками. І що робити з тими, хто не потрапить врешті решт на ІМО? Команда лише з 6 учасників. Скількох Ви пропонуєте рік готувати? Весь 10-й клас Всеукраїнської олімпіади попереднього року, тобто близько 40? Чи як в Китаї додамо 8 – 9 класи, щоб їх стало 100? Крім того, спочатку треба підготувати усю законодавчу базу такого переходу, бо там і вступ у будь-який виш, пропуск занять, тощо… Тобто це нагадує пошук чорної кицьки у кімнаті, де її немає, в сенсі того, що я категорично проти такого підходу.

          3. Якщо вже шукати перемогу за будь-яку ціну, то можна просто зробити так, як це роблять футболісти – запросити та натуралізувати китайців/бразильців (або корейців/хорватів, японців/аргентинців тощо), щоб вони виступили за Україну та показали результат у першій трійці. Буде успіх (можливо), але чи буде задоволення від нього?

          4. Думаю, що Ви зовсім не в курсі та не читали як зараз підготовки команди до ІМО. Мені здається вона досить ефективна, але в основі цього підходу має стояти виявлення найталановитіших математиків на межі 6 – 8 класів, при цьому не лише з Києва та Харкова. От тут допомога потрібна надзвичайна, знаходити таланти по усіх теренах країни та дати змогу долучитися до наших заходів.

          Це так, у двох словах

          1. Михайло

            1. Речь идет не о “годовом математическом концлегере”, а о том, что 12 кандидатам, которые к 11-му классу осознано решенили связать свою жизнь с математикой, стоило бы уменьшить нагрузку по остальным школьным предметам и добавить математики. Я знаю, что один из членов команды в 11 классе перешел на домашнее обучение. Вероятно для того, что иметь возможность больше времени посвящать любимому предмету? Так почему же не дать такую возможность этим детям официально?
            2. Я предлагаю готвоить 12 человек. И даже тех, кто не попадет в команду – все равно освободить от ЗНО и дать возможность автоматически поступить в любой профильный ВУЗ.
            3. Основная же моя идея – дети должны готовиться к ИМО вместе, по единой программе. Я считаю, что совместая подготовка членов сборной более эффективна, чем индивидуальная. Сейчас как часто и как долго члены команды собираются и готовятся ВМЕСТЕ?

          2. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

            А чи читали Ви як часто ми збираємось і кого саме готуємо? Що саме в нашій підготовці вас не влаштовує. Знову ж таки, щоб змінити хоч рядок в чинному “Положенні…” про олімпіади треба рік битися та переконувати купу чиновників з МОН та Мінюсту. Тому більшість Ваших пропозицій на офіційному рівні відвисають. А неофіційно – все залежить від дитини та тих, хто її готує

          3. Юрий

            Михаил,схема не рабочая.Из нее выпадают талантливые 9 классники, которые в 9-ом пишут за 9-й и в отобранные 12 человек не попадают.А в следующем году пишут за 11-й,проходят на отборы ,далее на межнар. Таких ребят за последнее время в команде стабильно от одного до трех.

          4. Ольга

            Я підтримую пана Рубльова. IMO – не може бути ціллю, на яке ставиться все. Всім дітям, що йдуть на відбори, школи зменшують навантаження без питань. Також нічого не заважає офіційно перейти на екстерн. Вступ поза конкурсом на профільні спеціальності? Діти, які знають математику на рівні ІМО, без усяких проблем отримають на ЗНО необхідну для вступу кількість балів. Математичні спеціальності – це не міжнародні відносини або медичний ВУЗ. Навіть не художня академія, де 10 бюджетних місць на всю Україну. Можна подивитися 2014 рік – всі призери ІМО вступили би на обрані спеціальності в обраних ВУЗах просто по результатах ЗНО.

        2. Данило Хілько

          Совершенно не согласен с пунктом про то, что коллективная подготовка лучше индивидуальной. Имейте в виду, на этом уровне школьники не учаться, а тренируются. Чаще всего они уже все знают из того, что им нужно для олимпиадной жизни. А вот когда они собираются в одном месте, они начинают смотреть друг на друга. От этого возникают психологические проблемы: более сильные начинают “задавливать” менее сильных, даже если ведут себя очень скромно. Просто ребенок чувствует, что кто-то решает задачи лучше, и на него это действует демотивирующе. Дальше – по темам. Кто-то быстро решает геометрию и остальные начинают ощущать себя слабее в этой теме. И наоборот. Кроме того, тратить на одну задачу 3 часа на занятии – непозволительная роскошь. Но если ребенок будет решать 3 часа задачу из слабой темы и в конце её добьет – это будет большим ростом для него. Значительно большим чем если он услышит решение.
          Подготовка вместе на этом уровне оправданы тогда, когда привозят сильного тренера откуда-то и он проводит уникальные занятия. В таких случаях сам факт того, что ребенок послушает его, перевешивает перечисленное выше. Поэтому 4-5-6 интенсивных недлинных общих сборов в год (как, кстати и проводится у нас) – это хорошо. Но рутинная подготовка ДОЛЖНА быть индивидуальной.

          1. Михайло

            1. Итак два тезиса:
            а) Лучше готовится в группе
            б) Лучше готовиться индивидуально
            Мой тезис подтвержается фактами. Если почитать в Инете о методиках подготовки команд входящих в первую пятреку – все они много времени занимаются вместе (почитайте о подготовке китайцев, корейцев или россиян. Сборная Кореии вообще вся из одной школы ))))
            Даже если Вы будете отрицать наличие причинно-следственных связей, отрицать неаличие сильнейшей корреляции между групповым методом подготовки и знатием места в первой пятерке Вы не сможете )))
            Может быть мы по-разному понимаем термин “групповая подготовка”? По “групповой подготовкой” я понимаю совместные занятия под руководством оптыного тренера, который сперва рассказывет о методах рашений, подбирает правильные задачи, помогает советами если решение не получается и потом анализирует решение для всех участников. Насколько я знаю, россияне устраивают подобные подготовки за городом (с освобождением от школьных зянятий) 4 раза в год по три недели, каждый день по 7 часов, с приглашением преподавателей из МФТИ и МГУ. Я думаю, что если бы такая методика была бы неэффективной – они бы не входили регулярно в первую пятерку.
            2. О мотивации.
            Еще во времена СССР я тоже участвовал в олимпиадах, но по физике. И если в команде кто-то решал какой-то тип задач лучше чем я – это был не демотивириющий, а мотивирующий фактор! (“… как это так! кто-то решает “черные ящики” с нелинейными элементами лучше чем я!?!?… да ни за что!!! ..” :-))))))))))))) Если кто-то впадает в депрессию от того, что другой решает какие-то задачи лучше него – лучше вообще с таким психотипом не участвовать в соревнованиях. Кроме знания предмета нужно еще иметь “бойцовские качества”. Я считаю, что здоровая конкуренция при подготовке в группе приносит намного больше пользы, чем вреда.

          2. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

            Скільки подібних викладачів належного фаху ви знаєте в Україні, хто здатен хоча б тиждень працювати з дітьми рівня ІМО, підбирати “правильні задачі” тощо…

          3. Данило Хілько

            То, что Вы описали, – стандартный способ работы математического кружка или проведения занятия в летнем лагере. Это прекрасно для УЧЕБЫ, но не для ТРЕНИРОВКИ.
            11 класс – это финишная прямая. Дети уровня ИМО уже знают все методы и тому подобное. Им нужно за короткое время вывести форму на высокий уровень. В олимпиадной геометрии, к примеру, количество базовых фактов и приемов очень ограничено, но их можно комбинировать бесконечно. Знать только факты и методы недостаточно, необходимо много-много решать задачи. Конечно есть набор специфических трюков и полуфилософских-полуматематических установок и очень полезно, чтобы их вычитал опытный тренер. На это достаточно серии качественных недлинных сборов.
            На этом уровне у каждого свои сильные и слабые стороны, нельзя всех тренировать по одной системе. Грубо говоря, кому-то надо больше сосредоточиться на одной теме, кому-то на другой. Одному лектору тяжело организовать занятие, на котором каждому бы предлагался свой, правильный цикл задач. С другой стороны, индивидуальная подготовка не означает, что участник готовиться совсем самостоятельно. Как правило у все есть свои учителя, тренеры, старшие друзья, которые подсказывают и направляют.
            По поводу мотивации. Все, кто дошел до до уровня ИМО, в своей жизни поучаствовали в бесчисленном количестве олимпиад и психологически очень устойчивы. Но представьте, что вот через 5, 4, 3, 2 месяца олимпиада, а не можешь решать задачи из какой-то рубрики, и её надо срочно подтягивать, да ещё и сосед так быстро решает. Это не очень хорошо действует, поверьте. Это может подстегивать в 6-7-8 классе, но когда через мало времени главное соревнование, а потом олимпиады все – нет, не подстегивает.
            По поводу других стран. Насколько мне известно, общие мероприятия для всех претендентов на ИМО в России – летние и зимние сборы, на которых проводятся не только занятия, но и отбор. То, что вспомнили Вы – скорее всего местные сборы какого-то региона, какого-то центра математического образования и так далее. если я не прав – исправьте.
            Ещё раз обращу внимание: подготовка команды – это тренировка, а не учеба. Вы все правильно написали, но это – о учебе.

          4. Михайло

            Хорошо. Давайте забудем о моих предложениях по улучшению процесса подготовки нашей команды.
            (критиковать и отвергать чужие предложения всегда легче, чем давать свои ))))

            Посмотрим на статистику выступлений с момента образования команды независиомй Укрианы:
            медиана 14,5 место
            среднее 14,8 место
            худший результат 30 место
            лучший результат 6 место (кстати мода тоже = 6. чаще всего команда показывала наилучший результат из совокупности)
            в 25% случаев команда входила в 10-ку
            в 75% случаев команда не входила в 10-ку

            Предположим, что перед Вами стоит цель: добиться, чтобы команда Украины входила в 10-ку в 75% случаев
            (скажете – нереальная задача? :))))) Какие бы действия предложили Вы, чтобы достигнуть этой цели?

          5. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

            Спробую я Вам відповісти, хоча цей коментар написаний у відповідь до пана Хілька. Але не можна постійно щось стверджувати, давати поради і пропозиції, задавати запитання, але при цьому самому не відповісти на жодне. Отож повторю запитання.

            1. Чи знаєте Ви процес підготовки нашої команди зараз, і що на Вашу думку ми робимо недостатньо?
            2. Який саме був склад команди (звідки вони, як вони готувалися і де) у ті роки, коли команда займала місця в десятці і який був склад, коли наша команда показувала результат гірше 20-го?

          6. Данило Хілько

            Я оспорил только Ваше “подготовка должна быть командной”, всего лишь.

            Что бы предложил я? Нужно повышать конкуренцию внутри страны. Скажем, повышать средний уровень Всеукра. Говоря бесцеремонно, учить надо лучше. Сейчас стабильный доступ к подготовке к олимпиадам высокого уровня есть только у школьников Киева и Харькова. Поэтому надо стремиться к тому, чтобы школьники из разных регионов имели возможность учиться математике. Этому могут способствовать летние лагеря, разные соревнования помимо районных/городских/областных/Всеукра. Муниципальные центры, в которых бы вели математические кружки, – вообще мечта. Все это, как обычно, упирается в финансирование. Всё, что делается, делается на энтузиазме.
            P. S. Вы всё-таки почитайте о мероприятиях, которые устраиваются, и про процесс подготовки команды.

  7. Юрий

    Добрый вечер!Если говорить о популяризации школьной олимпиадной математики, получении теоретической базы,то скайп-конференции и видео лекций- все это очень замечательно и интересно.Но,к сожалению,в плане подготовки успешного математика-межнарника ничего не решает.Отсутствует,на мой взгляд,один из основных моментов подготовки,а именно квалифицированная проверка работ.Можно много читать,слушать ,смотреть,решать,но пока работы систематически не будут проверять и рецензировать преподаватели,обладающие опытом высокоуровневой школьной олимпиадной математики,шансов ноль.А проверка работ это и есть кружки, участие в турнирах,разнообразных олимпиадах (очных и заочных),сборах и летних школах(киевские,шикарный ,но дорогой вариант Кировская ЛМШ). Понимаю,что все перечисленное упирается в деньги.

  8. Михайло

    Немного не в тему, просто очень “болит”. Об “упрощении” школьной программы по математике.

    Наверное все Вы знаете, что нынешнее руководство МОН решило упростить детям жизнь и выбросить из программы по математике начальной школы массу “ненужных” (на их взгляд) вещей. Например: задачи на нахождение среднего арифметического и задачи на движение по течению и против течения, буквенные обозначения в геометрических задачах (интересно, как теперь обозначать отрезок? без букв!) , убрать понятия центра и диаметра окружности (а как тогда объяснить детям – что вообще такое “окружность”?) , убрать неравенство треугольника. Дети до шестого класса не будут знать о существовании отрицательных чисел. и пр.. и пр.. и пр..
    Везде где можно «знать» заменят на «уметь применять» (Как можно применять то, чего не знаешь?) Раньше дети знали таблицу умножения, а теперь они должны ее «уметь применять»! А если таблицы не окажется под рукой? Все… 6 на 7 ребенок уже не умножит. Будет складывать 6 раз по 7 или 7 раз по 6.
    МОН снижает требования к ЗНО, чтобы не признавать, что треть выпускников не знают элементарной школьной математики!
    И все это под лицемерным лозунгом, что теперь «мы учим мыслящих детей, а не «зубрилок»!
    Математика в нашем обществе нужна только в магазине – сдачу правильно посчитать?
    По мнению МОН, чем менять методики преподавания и делать сложные темы математики интересными и понятными для детей – проще просто убрать их из школьной программы. Зачем напрягаться? Давайте выбросим из программы основы комбинаторики, основы теории множеств – ведь это так сложно для детей! Признак делимости на 11 это тоже архисложно – его тоже в программе нет.
    Легче упрощать, чем повышать мотивацию детей к учебе!
    Нельзя упрощать программы под слабых детей. Упрощая программы под слабых, мы останавливаем в развитии сильных детей. А ведь именно «сильные» дети – это надежда на будущее процветание страны. С такой “упрощенной” математической программой не видеть Украине новых Остроградских, Вороных и Глушковых. Жаль, что в МОН этого не понимают и из популистских соображений идут на сознательное СНИЖЕНИЕ КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАНИЯ в области математики.
    Если посмотреть обсуждения «розвантаження» программ среди учителей, то можно выделить крохотную группу опечаленных (кто пытается бороться за повышения качества образования), и огромную группу радующихся (кто хочет повышения среднего балла за счет снижения требований).
    Мне жаль детей, которые пойдут в школу после внедрения этой «упрощенной» программы.

    О каком поиске талантливых детей-математиков можно говорить после такого выхолащивания?
    Результаты подобных педагогических ошибок имеют большой временной лаг (как минимум 16 лет = 11 лет школы и 5 лет ВУЗа)
    Страна почувствует эти ошибки только после того, как дети, получившие знания по “упрощенной программе”, окончат школу и ВУЗ и придут в экономику.
    Но исправлять это недальновидное решение МОН тогда уже будет поздно.

    P.S. Если администрация сайта считает эту тему важной и интересной – прошу выделить ее в отдельный топик.

    1. Profile photo of Богдан РубльовБогдан Рубльов

      В мене це так само болить, ще купа “запитань” до ЗНО. Тому я й мрію розпочати з того, що навести лад в олімпіадах з математики. Далі можливо вистачить сил і ще на щось…, або хтось завзятий та неупереджений, чесний та порядний візьметься за інші питання. Тут я хотів би обговорювати саме олімпіадні питання та проблеми

    2. Ольга

      Вот я не согласна с Вами. На мой взгляд, школьная общеобразовательная программа перегружена информацией, которая не пригодится 80% детей. Подавляющему большинству школьников никогда в жизни не придется считать не то, что интегралы и пределы, но даже раскладывать многочлен на множители. В то же время наши дети не умеют оказывать первую помощь, не знают признаков, требующих немедленного вызова скорой, не знают своих прав и обязанностей. Не представляют себе, как защитить свои права и куда надо обращаться в случае тех или иных жизненных ситуаций. Детям рассказывают о том, из чего состоит ДНК, а большинство из них даже не могут показать на себе с какой стороны печень и где находится желудок. И при этом сидят в школе по 6-7-8 часов в день, что не позволяет нормально заниматься тем, что не входит в школьную программу. Мое ИМХО, надо обязательную программу сильно упрощать и переводить в практическую плоскость и параллельно обеспечивать детям, которым интересна математика, действительно ей углубленное изучение под руководством реально высококвалифицированных педагогов. И сделать это можно только с помощью специализированных школ в крупных городах, специализированных интернатов и заочной! школы, программы для которой будут разрабатывать ведущие преподаватели страны. Они же будут помогать детям, которым это интересно, совершенствоваться в любимой области. Причем там должно быть государственное финансирование, чтоб ребенок из самой бедной семьи и самого отдаленного села, мог действительно получить качественное образование при наличии у него желания учить математику. Попытка учить математику массово в общеобразовательной школе приводит к тому, что те высококвалифицированные учителя, которые есть, используются крайне не эффективно. Для понимания – 85% учителей не смогли написать ЗНО по своему предмету даже на 185 баллов. У меня в лицее учительницу математики родители вынудили заниматься с детьми чем-то больше, чем общеобразовательная программа. Так она скачала отсюда олимпиадную задачку для 5 класса и не смогла ПОНЯТЬ решение! То есть детишки уже поняли, в чем дело, а она – нет. Вы представляете себе, что будет в головах у детей, когда она в старших классах начнет им геометрию с алгеброй объяснять? А так те 15% квалифицированных математиков будут заниматься не со всеми подряд, а с теми, кому действительно интересно. Причем формат заочной школы, он-лайн уроков и т.п. позволяет не привязываться ни к месту жительства ученика, ни к месту жительства учителя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.